Хто ми

Цілі і завдання

Думка і туга про свободу пережили багато похмурих і туманних епох, не згасаючи до кінця ні за часів інквізиції, ні в роки правління тиранів, ні в тоталітарних системах. Незважаючи на задушливу герметичність радянського світу, що викликала до життя нові оповіді про свободу, в ньому дивом збереглися й попередні – забуті, відкинуті, заборонені. Після Перебудови вони зазвучали з новою силою, але, на жаль, розрізнено, й тому – ледь помітно. Незважаючи на безцінну працю сучасних систематизаторів та істориків, анархістська думка й по сьогодні не зібрана в єдиний корпус. Сьогоднішні тексти, які є цінні для анархістської філософії або прямо продовжують її, часто губляться в потоці загальногуманітарних публікацій сучасної академії та проходять непоміченими як для свого часу, так і для всієї традиції анархістської думки. Це призводить до її слабкої видимості у широкому філософському полі, а в підсумку – до елементарної недоступності для інших дослідників цінної методології та дослідницької перспективи, й в цілому до дискредитації самої анархістської думки. Представлена ​​публічно або ворожими їй дискурсами, або поверхневим субкультурним виміром, анархістська традиція так само лишається маргінальною, непочутою й незрозумілою.

Проект «Akrateia» виник з наміру об’єднати безліч фрагментів пострадянської анархістської рефлексії про всесвіт (а також рефлексії щодо самої анархістської традиції) в єдиний корпус текстів – з тим, щоб кожна і кожен, хто захочуть дізнатися про неї, могли зробити це зсередини її власної логіки, а не з чужих упереджених або нерозбірливих слів. Також ми вважаємо за необхідне працювати над рецепцією зарубіжної анархістської думки на пострадянському просторі. Рішенню цього завдання присвячено розділ «Переклади».

Ми переконані, що видимість та загальнодоступність анархістського корпусу текстів та ідей може бути корисна як апологетам, дослідникам і критикам анархізму, так і всім тим, хто шукає, читає, пише й просто людям, що мислять.

Чому Akrateia?

У перекладі з грецької «A-Krateia» означає без-владдя (від «a-kratos» – без влади). У широкому сенсі це слово є синонімом більш звичного «An-Archia» ( «an-arche» – без початку). Однак для нас «A-Krateia» – не тільки синонім, а й альтернатива «An-Archia», і ми вибрали його з двох причин.

По-перше, слово «анархія», на жаль, приречена тягнути за собою шлейф чужорідних, або зовсім наклепницьких тлумачень. Часто це створює непереборну перешкоду для сприйняття будь-якого висловлювання, виробленого з його перспективи.

По-друге, в середньовічних теологічних трактатах уявлення про «безвладдя» часто пов’язувалося з образом вічності. Саме його намагалася закріпити за собою будь-яка влада, прагнучи через цю переконливу фігуру до максимальної легітимності. У цьому сенсі, як зауважує сучасний філософ і дослідник влади Дж. Агамбен, максимально анархічним є лише абсолютизм.

Щоб уникнути цієї подвійності поняття, й одночасно його спотворених трактувань, ми вирішили звернутися до більш певного і куди менш дискредитованого терміну. І хоча негативні конотації повсюдно зустрічаються в античних джерелах і по відношенню до «Akrateia», все ж в них більш очевидна упередженість тлумачення цього терміну, а тому краще видно його початкове значення «без-владдя».

Втім, ми далеко не перші, хто зупинили свій вибір на цій назві. Також прагнучи звільнити анархістську традицію від пристрасних ярликів свавілля й хаосу, іспанські анархісти випускали газету «Akracia» (з кінця XIX століття до 1937 року). Одночасно з «акратичним» часто вони використовували й поняття «лібертарний». Однак якщо іспанською це слово буквально означало «вільний», в перекладі на російську воно необачно зближується з поняттями «ліберальний» та «лібертаріанський», що ще більше ускладнює роботу з усім, на що воно вказує. Тому в існуючих умовах «Akrateia», і похідне від неї поняття «акратичне» – здаються нам найбільш перспективною спробою вирішення проблем, з якими історично стикалася й продовжує стикатися традиція критичної рефлексії щодо влади.

Чому «пострадянські»?

Під пострадянськими дослідженнями ми розуміємо рефлексію як про загальний історичний досвід травми – соціальної, політичної, культурної, економічної – і про її наслідки на всіх територіях колишнього СРСР, так і про те, як по-різному (або схоже?) прокреслювались траєкторії виходу з неї в різних країнах і регіонах. У зв’язку з цим ми сподіваємося акумулювати в рамках проекту висловлювання на різних мовах – пов’язані або з рефлексією з перспективи власних контекстів, або з рецепцією сучасної зарубіжної анархістської думки (як проект подолання інерції радянської епістемологічної герметичності).

Про нас

У силу сформованих напружених політичних умов у багатьох регіонах пострадянського простору, колектив авторів та авторок проекту прийняв рішення зберегти за собою анонімність. Однак інформація щодо авторства опублікованих на сьогодні академічних робіт з анархістської та значущої для анархізму проблематики, доступна у відповідному розділі.